Інсталяція Windows XP

Установка Windows XP виконується легше установки Windows 98. При цьому нова версія Windows XP ставиться поверх старої версії Windows і затирає її. Завантажите комп’ютер як завжди. Вставте завантажувальний диск в CD-ROM. Після цього на екрані монітора з’явиться запрошення Windows.

Виберіть пункт Установка Windows XP. У результаті з’явиться діалогове вікно, у якому здійснюється вибір типу установки. Повинна бути обрана Нова установка. Зверніть увагу, що при цьому будуть вилучені (замінені) всі системні файли, папки, під папки, облікові записи, параметри безпеки й настроювання робочого стола, У тому числі буде вилучена папка Мої документи й замінений на нову. Так що перед втановленням Windows необхідно скопіювати свої файли з папки Мої Документи. Краще скопіювати на інший логічний диск. Для продовження натисніть «Далі».

Якщо система ушкоджена, і комп’ютер не може завантажитися, то можна завантажитися прямо із завантажувального компакт-диску.

Ліцензійна угода й уведення серійного номера. На цьому етапі вам пропонується прочитати ліцензійна угода й погодитися з ним. Якщо ви з ним не погодитеся, встановлення Windows буде відразу завершена. Тому клацніть по написі Я приймаю цю угоду, а потім клацніть по кнопці «Далі».

А далі від вас буде потрібно ввести серійний номер. Робиться це латинськими буквами. По закінченні уведення клацніть мишкою по кнопці «Далі».

Указуємо країну. Тут задається країна місця розташування. Цей параметр ураховується Windows у певних ситуаціях, наприклад, при програванні DVD-дисків, на які встановлена регіональний захист. Виберіть країну (Росія) і натисніть кнопку «Далі».

Програма установки може у вас запитати, чи хочете ви обновити через Інтернет компонента Windows? Варто відмовитися від цієї пропозиції. Для цього виберіть Пропустити цей крок і продовжити установку Windows і натисніть на «Далі».

Вибір диска й файлової системи. Після цього комп’ютер перезавантажиться, і програма установки видасть повідомлення, що вона приступає до установки. Щоб продовжити, просто натисніть клавішу «Enter». Після цього з’явиться список наявних дисків (розділів). Серед цих дисків вам і потрібно буде вибрати той з них, на який ви хочете встановити Windows. Виберіть той, на якому була до цього встановлена Windows, і натисніть «Enter».

Після цього вам може бути запропоновано, обновити або змінити файлову систему:

·        Форматувати розділ у форматі NTFS.

·        Форматувати розділ у форматі FAT

·        Форматувати розділ у форматі NTFS.

·        Форматувати розділ у форматі FAT.

·        Перетворити розділ в NTFS.

·        Залишити поточну файлову систему без змін.

Коли ви виберіть диск, на якому коштує ваша стара Windows, програма установки попередить вас про це. Для того, щоб продовжити й затерти стару Windows, натисніть на кнопку «L».

Варто задатися питанням, а чи треба переходити з FAT32 на NTFS? Все залежить від того, з якою метою ви використаєте комп’ютер, і скільки у вас оперативної пам’яті. Варто врахувати, що NTFS працює трохи повільніше, ніж FAT, через завантажування додатково сервісів і її систему безпеки. Якщо у вас мало оперативної пам’яті, і ви вирішили поставити собі XP, то вам однозначно не можна ставити собі NTFS. Якщо у вас 128 Mб або більше, те можна вже подумати про NTFS. Варто зважити переваги й недоліки NTFS для простого користувача й вирішити, що вам потрібно. До переваг FAT32 можна віднести те, що вона швидше й вимагає менше пам’яті для роботи. Якщо система працює тільки з FAT32, то на згадку не вантажаться драйвера й сервиси, необхідні NTFS. Крім цього, при використанні FAT32 є можливість доступу до диска при завантаженні із завантажувального флоппи W9x. Переваги NTFS для простого користувача можна описати одним ємним словом: indestructible. Цілком серйозно, вибити NTFS надзвичайно складно, хоч і можливо. Для досвіду запускалася купа різних додатків, оптимізатори диска, і в самі невідповідні моменти жалася кнопка reset. Повторення цього добрий десяток разів ніякого враження на систему не зробило, вона продовжувала працювати без помилок. Крім цього, NTFS має убудовані засоби шифрування файлів, що забезпечує певну впевненість у цілості даних. Звичайно, за умови, що система не буде переустановлюватися.

NTFS виросла з файлової системи HPFS, розроблювальної спільно IBM і Microsoft для проекту OS/2. Вона початку використатися разом з Windows NT 3.1 в 1993 році. Windows NT 3.1 повинна була скласти конкуренцію серверам на базі NetWare і Unix, тому NTFS увібрала в себе всі тодішні технологічні досягнення. От основні з них:

  1. Робота з більшими дисками. NTFS має розмір кластера 512 байт, що в принципі оптимально, але його можна міняти до 64ДО. Більш важливо те, що NTFS здатно теоретично працювати з томами розміром в 16,777,216 терабайт. Теоретично, тому що таких жорстких дисків поки просто не існує, і з’являться вони досить не швидко.
  2. Стійкість. NTFS містить дві копії аналога FAT, які називаються MFT (Master File Table). На відміну від FAT MSDOS, MFT більше нагадує таблицю бази даних. Якщо оригінал MFT ушкоджений у випадку апаратної помилки (наприклад, появи bad-сектора), то система при наступному завантаженні використає копію MFT, і автоматично створює новий оригінал, уже з урахуванням ушкоджень. Але це не саме головне. Головне, що NTFS використає систему транзакцій при записі файлів на диск. Ця система прийшла із СУБД, де захист цілісності даних – життєво важлива справа. Уже це говорить про її ефективність. Така система гарантує абсолютну схоронність даних у випадку копіювання, переміщення й видалення файлів або директорій. При внесенні змін у файл, ви губите ті зміни, які перебували в момент збою в пам’яті або в кэше контролера, і не встигли записатися на диск.
  3. Захищеність. NTFS розглядає файли, як об’єкти. Кожний файловий об’єкт має властивості, такими як його ім’я, дата створення, дата останнього відновлення, архівний статус, і дескриптор безпеки. Файловий об’єкт також містить набір методів, які дозволяють із ним працювати, такі як open, close, read і write. Користувачі, включаючи мережних, для звертання до файлу викликають ці методи, а Security Reference Monitor визначає, чи має користувач необхідні права для виклику якого-небудь із цих методів. Крім цього, файли можна шифрувати. Правда, із шифруванням варто бути обережніше. Якщо у вас звалиться система, або ви її переустановите, то ви не зможете прочитати зашифровані файли, якщо не маєте ERD.
  4. Компресія даних. NTFS дозволяє жати окремі каталоги й файли, на відміну від DriveSpace, що дозволяв стискати тільки диски цілком. Це дуже зручно, для економії простору на диску, наприклад можна стискати “на лету” більші графічні файли формату BMP, або текстові файли, причому для користувача все це буде прозоро.
  5. Підтримка формату ISO Unicode. Формат Unicode використає 16bit для кодування кожного символу, на відміну від ASCII, що використав 8bit, або ще гірше – 7bit. Для простого користувача це означає те, що тепер він може називати файли на будь-якій мові, хоч на китайському – система це буде підтримувати, не вимагаючи змінити кодову сторінку, як це робив DOS і W9x.

Достоїнство файловій системі NTFS5 від NTFS4. Саме головне, за що лаяли NT4, і в чому вона уступала NetWare, це за відсутність квотування. Квотування – це обмеження максимального обсягу дискового простору для користувача, що він зможе використати. Навіщо це потрібно? Ну, на комп’ютерах, що працюють у більших мережах, у фірмах і організаціях і без питань зрозуміло навіщо, адже жорсткі диски не гумові. А на домашньому комп’ютері, можна, наприклад, виділити користувачеві не більше 50Мб на вінчестері, щоб вони не забруднювали диск, чим потрапило. Причому, зовсім не обов’язково, щоб всі файли користувача зберігалися в одному місці, вони можуть бути розкидані по всіх дисках. Установлюються квоти через Properties NTFS роздягнула, закладка Quota.

Після цього програма установки протестує диск, а потім почне копіювати на нього настановні файли. По закінченні цього процесу, комп’ютер автоматично перезавантажиться.

Настроювання мов і регіональних стандартів. Завантажившись після перезапуску, програма установки тепер від вас зажадає регіональні і язикові стандарти. Ці параметри визначають формат відображення чисел, дат, грошових одиниць, і т.п. Ви повинні вибрати Росіянин. Щоб настроїти ці параметри, необхідно клацнути мишкою по верхній кнопці «Настроїти».

На цій же вкладці можна підключити або змінити настроювання розкладки клавіатури. Для нас, зрозуміла справа, потрібна Російська розкладка (використовувана за замовчуванням) + Англійська розкладка (використовувана за бажанням). Щоб настроїти ці параметри, варто клацнути мишкою по нижній кнопці Настроїти.

У більшості випадків, якщо ви встановлюєте російську версію Windows XP, язикові й регіональні параметри вже є настроєними так, як потрібно. Однак ви можете це зайвий раз проконтролювати. Якщо буде потреба, можете додати ще одну розкладку клавіатури до росіянці й англійської.

Настроювання приналежності програм. Далі вам належить увести Ім’я й Назву організації. У цих полях можете ввести довільну інформацію. Дані параметри не впливають ні на установку, ні на роботу Windows. Однак рекомендується вказувати більш-менш розумні значення.

Пароль адміністратора – це дуже важлива річ, тому що адміністратор в Windows XP – це користувач, наділений найбільшими правами й маючий право робити будь-які настроювання системи. Тому рекомендується придумати який-небудь пароль поскладніше, але, щоб і запам’ятати його. Цей пароль має найбільший сенс, якщо комп’ютер використається кількома людьми. У цьому випадку для себе ви робите пароль адміністратора, а для всіх інших, уже після установки системи – пароль звичайних користувачів (щоб вони не могли чого-небудь зіпсувати в системі).

Перший вхід у систему (а може бути й всі інші) ви будете здійснювати саме по паролі адміністратора. Пароль адміністратора треба ввести двічі: у верхнє поле й у нижнє поле (для контролю).

Завершальні настроювання. Останнє, що від вас буде потрібно вказати перед настроюванням внутрішніх пристроїв комп’ютера, це: настроювання дати; мережні параметри; робочу групу або домен. Настроювання дати, я думаю, ніяких проблем у вас не викличе, тому що нічого хитрого в цьому немає. У діалоговому вікні Мережні параметри задаються характеристики мережного настроювання. Виберіть пункт Звичайні компоненти й клацніть мишкою по кнопці «Далі».

У наступному діалоговому вікні Робоча група або Домен, залежно від того, входить ваш комп’ютер до складу локальної чи мережі ні, варто вибрати:

Немає – якщо ваш комп’ютер не є членом локальної мережі. При цьому ім’я робочої групи залишіть без змін.

Так – якщо ваш комп’ютер входить до складу мережі. При цьому вам потрібно також указати домен (фрагмент мережі), у який буде входити комп’ютер.

На цьому установка Windows XP буде закінчений і комп’ютер буде перезавантажений. Можливо, при цьому система запропонує вам найбільш підходящі настроювання екрана (дозвіл, кольоровість). Ви можете або прийняти їх, або відмовитися. У кожному разі ви завжди зможете потім змінити дані настроювання з Windows. Після цього Windows XP готовий до визначення встаткування й пошуку драйверів для них.

По закінченні установки вам буде запропоновано активувати Windows XP (тільки якщо це ліцензійна Windows XP). При цьому вам буде виданий код активації, якому необхідно послати через Інтернет, або передати його по телефон), факсу й т.п. в офіс Microsoft. Без активації ліцензійна Windows XP проробить лише 30 днів. Активацію рекомендується робити не в самому кінці установки, а після настроювання всіх драйверів і пристроїв. Так що наприкінці установки відмовтеся від її, а потім, у процесі роботи, виберіть Пуск -> Всі програми -> Стандартні -> Службові -> Активація Windows.

Попередня стаття
Наступна стаття