До
цього моменту ми вже знали про новинку кілька інтригуючих фактів. По-перше,
Wind U100 очікується в московському роздробі до кінця літа, тобто через кілька
тижнів. По-друге, очікувана ціна новинки на прилавках, за попередніми даними
російських партнерів MSI, буде починатися від $550. Нарешті, по-третє, у п'яті
й у десятих, дуже хотілося подивитися, у що на практиці виллється обіцяний
розроблювачами Intel Atom комплекс привабливих характеристик, серед яких
вражаючий час автономної роботи при використанні повноцінної Windows XP - знову
ж, ще це за настільки незвично скромну суму. Так що немає нічого дивного в тім,
що перші смотрины MSI Wind U100 проходили в самому дійсному ажіотажі, у
присутності працівників усього офісу й тестлаба. Забігаючи трохи вперед, зізнаємося:
новинка не розчарувала й нікого не залишила байдужої.
Інтерфейс SCSI був
розроблений в кінці
1970-х років і запропонований організацією Shugart Associates.
Перший стандарт на цей інтерфейс був прийнятий в 1986 р. SCSI визначає
тільки логічний і фізичний рівень. Пристрої, підключені до шини SCSI,
можуть грати дві ролі: Initiator (ведучий) і Target (ведений), причому
один і той же пристрій може бути як ведучим, так і веденим. До шини
може бути
підключене до восьми пристроїв.
Кожен пристрій на
магістралі має свою адресу (SCSI
ID) в діапазоні від 0 до 7.
Один з цих пристроїв - хост-адаптер SCSI. Йому зазвичай призначають
SCSI
ID = 7. Хост-адаптер
призначений для здійснення обміну з
процесором. Хост-адаптер, як правило, має роз'єми для підключення як
вбудовуваних, так і зовнішніх SCSI-устройств.
Стандарт на послідовний інтерфейс RS-232C був опублікований в 1969 р. Асоціацією електронної
промисловості (EIA). Спочатку
цей інтерфейс використовувався для підключення ЕОМ і терміналів до системи
зв'язку через модеми, а також для безпосереднього підключення терміналів до
машин. До недавнього часу послідовний інтерфейс використовувався для широкого
спектру периферійних пристроїв
(плоттери, принтери, миші, модеми і ін.), але зараз активно витісняється інтерфейсом USB.
Стандартний інтерфейс паралельного порту
отримав свою первинну назву по імені американської фірми Centronics -
виробника принтерів. Перші версії
цього стандарту були орієнтовані виключно на принтери, мали на увазі
передачу даних лише в один
бік (від комп'ютера до принтера) і мали невисоку швидкість передачі
(150-300
Кбайт/с). Такі швидкості неприйнятні для сучасних друкуючих пристроїв.
Крім того, для роботи з деякими пристроями необхідна двостороння
передача даних. Тому деякі фірми (Xircom, Intel, Hewlett
Packard, Microsoft) запропонували декілька модифікацій
швидкісних паралельних інтерфейсів: EPP
(Enhanced Parallel Port) - до 2 Мбайт/с, ECP (Extended
Capabilities Port) - до 4 Мбайт/с і ін. На основі цих
розробок в 1994 році Інститутом інженерів по електроніці і
електротехніці був
прийнятий стандарт IEEE
1284-1994, нині повсюдно використовуваний в персональних комп'ютерах як
стандартний паралельний інтерфейс.
У 1994 році Асоціацією інфрачервоної передачі даних (Infra-Red Data Assotiation)
була прийнята перша версія стандарту IRDA. Інтерфейс IRDA
дозволяє з'єднуватися з
периферійним устаткуванням
без кабелю за допомогою Ік-ізлученія з
довжиною хвилі 850-900 нм
(номінально - 880 нм). Порт IRDA дає можливість встановлювати зв'язок
на короткій відстані до 1 метра в режимі "крапка-крапка".
Асоціація навмисно не намагалася
створювати локальну мережу
на основі Ік-ізлученія, оскільки мережеві інтерфейси дуже складні і вимагають великої потужності, а
в цілі інтерфейсу входили низькі ресурсопотребление і економічність.
Специфікація периферійної шини USB
була розроблена лідерами комп'ютерної і телекомунікаційної
промисловості (Compaq, DEC, IBM, Intel, Microsoft, NEC і Northern
Telecom) для підключення комп'ютерної периферії поза корпусом ПК з
автоматичною автоконфігурацією (Plug&Play). Перша версія стандарту
з'явилася в 1996 р. Агресивна
політика Intel по впровадженню
цього інтерфейсу стимулює поступове зникнення таких низькошвидкісних
інтерфейсів, як RS 232C, Access.bus і тому подібне Проте для
високошвидкісних пристроїв строгішими
вимогами до продуктивності (наприклад, доступ до видаленого
накопичувача або
передача оцифрованого відео) конкурентом USB є
інтерфейс IEEE 1394.
Групою компаній при активній участі
Apple була розроблена технологія послідовної високошвидкісної
шини, призначеної для обміну цифровою інформацією між комп'ютером і
іншими електронними
пристроями. У 1995
році ця технологія була стандартизована
IEEE (стандарт IEEE 1394-1995). Компанія Apple просуває цей стандарт
під торговою маркою FireWire, а компанія Sony - під торговою маркою
i-Link.
Пам'яттю ЕОМ називається сукупність пристроїв, яка служить для запам'ятовування,
зберігання і видачі інформації.
Окремі пристрої, що
входять в цю сукупність, називаються пристроями (ЗП)
того або іншого типу, що
запам'ятовують.
|устрої||устроями||типа|
Термін пристрій",
що "запам'ятовує, зазвичай
використовується, коли мова
йде про принципі побудови
деякого пристрою пам'яті
(наприклад, напівпровідниковий
ЗП, ЗП
на жорсткому магнітному диску і тому
подібне), а термін "пам'ять" - коли хочуть підкреслити виконувану
пристроєм пам'яті логічну функцію або місце розташування у складі
устаткування ЕОМ (наприклад,
оперативна пам'ять - ОП, зовнішня пам'ять і тому подібне).
Додаткова інтегральна
схема до головного центрального процесора, яка швидше виконує команди,
що працюють із числами, представленими у формі із плаваючою крапкою (комою).
За рахунок
використання співпроцесора швидкість роботи ПК збільшується в 4—20 разів. Цей
виграш виходить не тільки при рішенні обчислювальних завдань, але й при роботі
із графікою. При роботі з текстами співпроцесор не використовується.
Пристрій для
передачі даних у цифровому виді по аналогових каналах зв'язку.
Дані, записані за
допомогою 0 і 1, з комп'ютера попадають у модем, де відповідним чином
кодуються (модулюються) і попадають у лінію зв'язку. На іншому кінці лінії вони
попадають в інший модем, де перетворяться (демодулюються) знову у двійкові сигнали
й надходять у комп'ютер, що ухвалює.
Миша це
маніпулятор, що дозволяє вибирати дані на дисплеї, уводити
графічні дані.
Являє собою
позиціонуючий пристрій з кулі й двох оптичних датчиків (осі X і Y), а також
двох основних кнопок. Куля змушує курсор переміщатися по екрану,
а кнопки відіграють роль клавіш Enter (уведення) і Esc (вихід).
Накопичувач на гнучкому магнітному диску
Обладнання
Накопичувач на гнучкому магнітному диску (НГМД) це пристрій для запису/читання
даних на гнучкий пластиковий диск, покритий магнітним шаром.
Складається із двох двигунів, один з яких
обертає диск (360 про./ мін), а іншої (кроковий) пересуває головки
читання/запису по концентричних окружностях {трекам). Другий двигун —
електромагніт.
Накопичувач на ком пакт-диску це пристрій, що дозволяє тільки
зчитувати дані з компакт-диска (мал. 30), саме тому англійською
мовою він називається CD-ROM (Compact Disk Read Only Memory-компакт-диск тільки
для читання пам'яті).
Являє собою
двигун для обертання диска, генератор лазерного променя й перетворювач
відбитого лазерного променя в електричні сигнали, що відповідають 0 і 1.
Графічний
адаптер це пристрій, що управляє дисплеєм, що й забезпечує вивід
графічних зображень. Визначає розв'язну здатність дисплея (кількість
крапок на одиницю площі екрана), кількість квітів. Звичайно містить у собі відеопам'ять
і засобу перетворення даних, що перебувають у відеопам'яті, у
відеосигнал. У цей час використовуються наступні п'ять основних типів
адаптерів:
Персональний цифровий секретар це вид портативного комп'ютера, у
якого, як правило, відсутня клавіатура, уведення/вивід даних здійснюється
на сенсорну панель за допомогою спеціальної ручки. Тому його іноді називають
комп'ютером з рукописним уведенням.
Плоттер
це графобудівник, пристрій виводу з комп'ютера даних у
графічному виді.
Використовується
в основному в системах автоматичного проектування.
Розрізняють плоттер по типу носія й по способу нанесення
зображення. По типу носія плоттери бувають планшетними й рулонними. Історично
першими по способу нанесення зображення були плоттери пір'яного типу, у яких
малюнок наносився пером, що опускається, що піднімається й, з фарбою. Потім
з'явилися струминні, електростатичні, термічні плоттери.
Принтер це пристрій
для видачі даних з комп'ютера на папері, плівці в зручному для
читання виді (у твердій копії).
Принтери
різняться по способу печатки, призначенню й кількості квітів печатки. По
способу печатки діляться на матричні (ударні), термічні, струминні й лазерні;
по призначенню — на переносні (для блокнотних ПК), персональні, офісні,
міні-друкарні; по кількості квітів — одноколірні, кольорові.
Пристрій, що
виконує деякі дії. В інформатиці процесор — це пристрій, що виконує
певні дії з даними.
У кожному комп'ютері
існує центральний процесор (або процесори), що координує роботу
інших частин системи й здійснюючий обробку даних. Центральний процесор
являє собою арифметико-логічний пристрій (АЛУ), пристрій керування й
набір регістрів. АЛУ забезпечує виконання обчислювальних дій. Пристрій
керування забезпечує порядок виконання операцій і переривання. Регістри
відіграють роль пам'яті.
Сканер це пристрій
уведення зображення із двомірної поверхні в комп'ютер.
Способи
зчитування зображення ґрунтуються на тому, що на} зчитуване зображення
подається промінь світла. Відбиваючись, він попадає на фотопомножувач або
спеціальний напівпровідниковий елемент,! перетворююче світло в електричний сигнал.
Стример це пристрій
для довгочасного зберігання даних на магнітній стрічці..
Застосовується
для створення резервних копій даних. Має ємність від 80 Мбайт ( без стиску),
значний час схоронності й відносно дешеву вартість зберігання.
CMOS-пам’ять
це вид пам'яті персонального комп'ютера, виконаний на компламентарних
(додаткових) металоксидних напівпровідниках CMOS (Complementary Metalic Oxide
Semiconductor).
Використовується
для зберігання параметрів конфігурації ПК (розмір ОЗУ, тип НГМД
та ін.), результатів діагностики при початковім завантаженні, для відліку
реального часу. Працює від незалежного джерела живлення (батареї або
акумулятора). Стандартний обсяг — 128 байт.
Факс це пристрій
для передачі даних (текстів, малюнків) у графічному виді по телефонних
каналах. Є подальшим розвитком фототелеграфу.
Принцип дії: на
передавальному апарату зображення сканується променем світла; яскравість кожної
крапки зображення спеціальним блоком перетвориться в електричний сигнал, який
передається по телефонних каналах апарату, що ухвалює; апарат, що ухвалює,
відновлює зображення, роздруковуючи його крапками відповідно до вступників
сигналів.
Технологія й
пристрій зовнішньої пам'яті. Ставиться до лазерних технологій.
Використовуються лазери з більш короткою довжиною хвилі, чому в CD-ROM, тому
на 5ыдюймовий диск можна записати 4,7 Гбайт даних; диск може бути
двошаровим і двостороннім, що дозволяє довести ємність диска до 17 Гбайт.
Такі диски повинні
замінити відеокасети й будуть широко використовуватися в мультимедійних додатках.
Очікується
появу дисків не «тільки для читання» (ROM), але й перезаписуваних дисків.
Від англ. Digital Versatile Disk — цифровий універсальний диск.
Шина це сукупність
електричних ліній для обміну даними між частинами комп'ютера.
Крім цього, тип
шини визначає й сигнали, які передаються по цих лініях.
У персональному
комп'ютері типи шин визначаються материнською платою. Основні
характеристики шин — розрядність переданих даних і швидкість передачі даних у
Мбайт/с.
Електронний
ключ — це блок невеликого розміру, що полягає з мікросхеми з пам'яттю,
у якій записаний деякий пароль. Блок приєднує до паралельного
порту комп'ютера й не заважає підключенню принтера або іншого
пристрою, тобто «прозорий» для пристроїв, що підключаються.
Гнучкий
магнітний диск це диск із гнучкої пластмаси в захиснім
пластмасовім упакуванні, у якому прорізані отвори для підходу магнітних головок
уведення/ виводу. Диск покритий магнітним составом. Часто називається флоппі-диском
(floppy — вільно висячий), або дискетою. Широко поширені диски з
розмірами 5,25 і
3,5 дюйма
в діаметрі.
Диск це сховище
даних у вигляді круглої пластини. На ній ці дані записуються різними
способами. Часто під диском розуміється кілька дисків, об'єднаних у пакет.
Диск — це носій
даних. Пристрій, який записує (читає) дані на (с) диску(а), називається
накопичувачем даних.
Дисплей це пристрій
візуального відображення даних.
Дисплей
використовується для введення й виводу даних. Принципи роботи дисплея
різні. Найбільше поширення в ПК одержали дисплеї з використанням електронно-променевих
трубок (ЕПТ).
Дисплей,
на екрані якого зображення створюється за допомогою електронно-променевої
трубки (ЕПТ).
Для роботи крім
дисплея необхідні відповідний адаптер або карта. Для створення
кольорового зображення й можливості використання графіки необхідний графічний
адаптер.
Твердий
магнітний диск це диск для зберігання даних. На відміну
від гнучкого магнітного диска, який є знімним, твердий магнітний диск
ніколи не знімається; становить єдине ціле з дисководом, Тому твердий
магнітний диск і накопичувач на твердому магнітному диску є для користувача
співпадаючими поняттями.
Запам’ятовувальний
пристрій це пристрій для запису, зберігання й видачі даних. Можлива
класифікація запам'ятовувальних пристроїв по багатьом параметрам.
Кеш-пам’ять
це пам'ять для тимчасового зберігання даних, проміжна між
різними типами пам'яті. Використовується для підвищення ефективності роботи комп'ютера.
Кеш-пам'ять між
оперативною пам'яттю й твердим магнітним диском буває двох типів:
апаратна й програмна.
Як обрати наклейки для клавіатури ноутбука
Обладнання
Клавіатура є ключовим інструментом вводу інформації в персональний комп'ютер. Досить часто активні користувачі потерпають від надзвичайно тяжкої проблеми ідентифікації кнопок клавіатури коли їх практично не видно після тривалого періоду набору тексту. Вони стираються і втрачають можливість ідентифікації. Даний фактор звісно не проблема для просунутих користувачів, які не дивляться на клавіатуру при наборі символів чи тексту. Що робити якщо стерлися букви і ви робите помилки при наборі тексту? Є два виходи з даної ситуації. А саме – поміняти клавіатуру персонального комп’ютера або купити наклейки до неї. Більш дешевшим та практичним є купівля наклейок, оскільки вони в сучасних умовах дають можливість модернізувати комп’ютер.
