Створювати розділи на жорсткому диску можна такими способами:

· Якщо на комп'ютері вже встановлена система Windows NT/2000/XP, то розділи на жорсткому диску можна створити за допомогою адміністративних засобів самої операційної системи. 

· Якщо на комп'ютері немає ні однієї встановленої операційної системи, але у вашому розпорядженні є завантажувальна дискета MS-DOS, на якій утримується програма fdisk, то розділи на жорсткому диску можна створити за допомогою цієї програми. 

·  Нарешті, програма Setup також дозволить вам створити новий розділ для Windows Server 2003 (за умови, що на диску є вільний простір). 

Коли на жорсткому диску створюється перший, основний, розділ, програма, використовувана для цієї мети, створює головний завантажувальний запис і записує її в перший сектор на жорсткому диску. Головний завантажувальний запис містить таблицю розділів, у якій зберігається інформація про всі розділи, певних на диску. При внесенні змін у розділи, що існують на жорсткому диску (наприклад, при їхньому створенні, видаленні або форматуванні), програма, використовувана для цієї мети, вносить зміни в таблицю розділів.

Плануванню розділів на жорсткому диску варто приділити особливо пильна увага, якщо вашою метою є створення системи з подвійним завантаженням, де крім Windows Server 2003 потрібно завантажувати ще одну або кілька операційних систем. Компанія Microsoft настійно рекомендує встановлювати системи в окремий розділ жорсткого диска. Установка Windows Server 2003 в один розділ з іншою операційною системою принципово можлива, але робити це не рекомендується.

Розділ жорсткого диска, на який виконується установка файлів Windows Server 2003, повинен мати обсяг вільного простору, достатній для розміщення всіх файлів. У системних вимогах, наведених раніше в цій главі, зазначений обсяг дискового простору, яким необхідно розташовувати для того, щоб установка операційної системи Windows Server 2003 пройшла успішно (від 1,25 до 2 Гб). Однак, як ми вже відзначали, при плануванні розділів на жорсткому диску рекомендується передбачити дисковий простір, не просто достатнє для установки ОС, але й істотно перевищуючої зазначеної мінімальної вимоги. Розповсюдженою практикою є створення розділів обсягом від 4 до 10 Гб (для масштабних інсталяцій рекомендується навіть більший обсяг), що дозволяє виділяти досить простору для установки додаткових програмних компонентів, зберігання інформації Active Directory, файлу підкачування, системних журналів, а також надає деякий резерв для наступної установки пакетів Service Pack.