Спочатку була обрана швидкість передачі 155 Мбіт/с (для настільних систем - 25 Мбіт/с), потім - 662 Мбіт/с, а зараз ведуться роботи з підвищення швидкості до 2488 Мбіт/с. По швидкості ATM успішно конкурує з Gigabit Ethernet. До речі, з'явилася ATM раніше, ніж Gigabit Ethernet. Як середовище передачі інформації в локальній мережі технологія ATM припускає використання оптоволоконого кабелю й неекранованої крученої пари.

Принципова відмінність ATM від інших мереж складається у відмові від звичних пакетів з полями адресації, керування й даних. Вся передана інформація впакована в мікропакети (осередки, cells) довжиною 53 байта. Кожен осередок має 5-байтовый заголовок, що дозволяє інтелектуальним розподільним пристроям сортувати осередки й стежити за тим, щоб вони передавалися в потрібній послідовності. Кожен осередок має 48 байт інформації. Їхній мінімальний розмір дозволяє здійснювати корекцію помилок і маршрутизацію на апаратному рівні. Він же забезпечує рівномірність всіх інформаційних потоків мережі й мінімальний час очікування доступу до мережі.

Заголовок містить у собі ідентифікатори шляху, каналу доставки, типу інформації, покажчик пріоритету доставки, а також контрольну суму заголовка, що дозволяє визначити наявність помилок передачі.

Головний недолік мереж з технологією ATM складається в їхній повній несумісності з жодною з наявних мереж. Плавний перехід на АТМ у принципі неможливий, потрібно міняти відразу все встаткування, а вартість його поки що дуже висока. Правда, роботи із забезпечення сумісності ведуться, знижується й вартість устаткування. Тим більше що завдань по передачі зображень по комп'ютерних мережах стає усе більше й більше.