Інтеграція
технологій, що дозволяє об'єднати в комп'ютері практично всі види
інформаційних повідомлень: текст, графіку, анімацію, аудио- і
відеоповідомлення повною мірою й забезпечити активний вплив людини на ці дані в
реальному масштабі часу.
Дозволяє
одержати на комп'ютері віртуальну реальність.
Щоб мати можливість користуватися мультимедійними системами, необхідно
було мати комп'ютер ( 1996 р.) наступної мінімальної конфігурації: процесор з
потужністю не менш, чим в 486SX, з тактовою частотою не нижче 25 МГц,
оперативною пам'яттю не менш 4 Мбайт, НЖМД не менше 160 Мбайт, пристрій
керування компакт-диском з подвійною швидкістю й буфером не менш 64 Кбайт,
16нрозрядну звукову плату з динаміками й мікрофоном. В 1998 р. мультимедійним
уважався комп'ютер із процесором Pentium, тактовою частотою 166 МГц,
пам'яттю 16 Мбайт, НЖМД — 2 Гбайт та ін. В 2002 р. мультимедійні можливості
забезпечуються комп'ютером із процесором Pentium 4, оперативною пам'яттю
128 Мбайт, НЖМД — 40 Гбайт, і пристроєм DVD.
