Ми живемо в макросвіті,
тобто у світі, який складається з об'єктів, по своїх розмірах порівнянних з
людиною. Звичайно макрооб'єкти розділяють на неживі (будинки, засоби
транспорту, меблі, одяг, верстати й механізми і так далі) і живі (рослини,
тварини, сама людина).
Макрооб'єкти
складаються з молекул і атомів, які, у свою чергу, складаються з елементарних
часток, розміри яких надзвичайно малі. Цей мир називається мікросвітом.
Будова й функціонування складних систем різної
природи (біологічних, соціальних, технічних) виявилося неможливим пояснити, не
розглядаючи загальних закономірностей інформаційних процесів. До кінця XX
століття стала складатися, спочатку в рамках кібернетики й біології, а потім
інформатики, інформаційна картина миру. Інформаційна картина миру розглядає
навколишній світ під особливим, інформаційним кутом зору, при цьому вона не
протипоставлена матеріально-енергетичній картині миру, але доповнює й
розбудовує її.
Другий закон
термодинаміки, один з основних законів класичної фізики, затверджує, що якщо
яку-небудь систему «надати саму собі» і забрати всі зовнішні впливи (таку
систему називають «закритою»), то ця система буде прагнути до стану
термодинамічної рівноваги. Її складові елементи «перемішуються», руйнується
їхня структура й наступає повне безладдя — хаос. Ентропія системи, яка є мірою хаосу,
зростає, а інформація (антиентропія), яка є мірою упорядкованості, зменшується.
Відповідно до такої точки зору наш Всесвіт чекає «теплова смерть», тобто
припинення яких-небудь змін і розвитку.
Будь-який живий
організм, у тому числі людини, є носієм генетичної інформації, яка передається
в спадщину. Генетична інформація зберігається в кожній клітці організму в
молекулах ДНК, які складаються з окремих ділянок (генів). Кожний ген
«відповідає» за певні особливості будови й функціонування організму й визначає
як можливості, так і схильність до різних спадкоємних хвороб.
Людина живе у світі інформації. Людина
сприймає навколишній світ (одержує інформацію) за допомогою органів
почуттів. Найбільшу кількість інформації (близько 90%) людина одержує за
допомогою зору, близько 9% — за допомогою слуху й тільки 1% за допомогою інших
органів почуттів (нюху, дотику й смаку).
У процесі
спілкування з іншими людьми людина передає й одержує інформацію.
Обмін інформацією між людьми може здійснюватися в різних формах (письмовій, усній
або за допомогою жестів). Для обміну інформацією завжди використовується певна
мова (російська, абетка Морзе і так далі). Для того щоб інформація була
зрозуміла, мова повинна бути відома усім людям, що приймають участь у
спілкуванні. Чим більшу кількість мов ви знаєте, тем ширше коло вашого
спілкування.
Інформаційні процеси характерні не тільки для
природи, людини й суспільства, але й для техніки. Нормальне функціонування
технічних пристроїв пов'язане із процесами керування, які містять у собі
одержання, зберігання, перетворення й передачу інформації. У деяких випадках
головну роль у процесі керування виконує людина (наприклад, водіння
автомобіля), в інших керування бере на себе сам технічний пристрій (наприклад,
кондиціонер).
Людиною
створені спеціальні технічні пристрої, призначені для кодування, обробки,
зберігання й передачі інформації в цифровій формі (комп'ютер, принтер, сканер,
модем і ін.). Сукупність таких пристроїв прийнято називати апаратними
засобами інформатизації.
Для створення
на комп'ютері документа з використанням текстового редактора необхідно
опанувати технологією обробки текстової інформації, для редагування зображення
за допомогою графічного редактора — технологією обробки графічної інформації,
для проведення обчислень в електронних таблицях — технологією обробки числової
інформації і так далі.
Востанні два десятиліття масове виробництво персональних
комп'ютерів і стрімке зростання Інтернету суттєво прискорили становлення
інформаційного суспільства в розвинених країнах світу.
Слово
«інформація» походить від латинського слова informatio, що в перекладі означає
відомість, роз'яснення, ознайомлення. Поняття «інформація» є базовим у курсі
інформатики, неможливо дати його визначення через інші, більш «прості» поняття.
У геометрії, наприклад, неможливо виразити зміст базових понять «крапка»,
«промінь», «площина» через більш прості поняття. Зміст основних, базових понять
у будь-якій науці повинний бути поясненим на прикладах або виявлений шляхом
їхнього зіставлення зі змістом інших понять.
У біології, яка
вивчає живу природу, поняття «інформація» зв'язується з доцільною поведінкою
живих організмів. Така поведінка будується на основі одержання й використання
організмом інформації про навколишнє середовище.
У кібернетиці
(науці про керування) поняття «інформація» пов'язане із процесами керування в
складних системах (живих організмах або технічних пристроях). Життєдіяльність
будь-якого організму або нормальне функціонування технічного пристрою залежить
від процесів керування, завдяки яким підтримуються в необхідних межах значення
їх параметрів. Процеси керування містять у собі одержання, зберігання,
перетворення й передачу інформації.
Людина — істота
соціальна, для спілкування з іншими людьми вона повинна обмінюватися з ними
інформацією, причому обмін інформацією завжди проводиться певною мовою —
російською, англійською і так далі. Учасники дискусії повинні володіти тією
мовою, на якій ведеться спілкування, тоді інформація буде зрозумілою всім
учасникам обміну інформацією.
