www.ua5.org > Основи програмування > Організація оперативної пам'яті ЕОМ
Організація оперативної пам'яті ЕОМ2 апреля 2008. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Будь-яку послідовність нулів і одиниць прийнято називати двійковим кодом. У кожному конкретному випадку двійковий код має однозначну інтерпретацію. В одному випадку він може розглядатися як число, а в іншому уявляти собою деяке поняття, наприклад, символ алфавіту.
З метою стандартизації в комп'ютерах використовують стандартний код для обміну інформацією ASCII ("аскі" код). Восьмибітний розширений ASCII забезпечує уявлення 256 символів, включаючи символи для національного алфавіту (28 = 256). Вихідною одиницею інформації є біт, зберігання якого здійснюється фізичним елементом, що може знаходитися в одному із двох стійких станів. Сукупність декількох таких елементів створює комірку пам'яті. Комірка, що містить вісім біт (вісім розрядів), є базовою і називається байтом.
Кількість біт у комірці пам'яті визначає її довжиною. Оперативна пам'ять ЕОМ представляє собою сукупність базових комірок, кожна з яких має свій порядковий номер, починаючи з нуля. Кількість базових комірок оперативної пам'яті прийнято робити кратним величині 1024 байта (1 Кбайт). Якщо базовій комірці зберігаються цілі числа, то у туди можна розмістити число не більше 255 (у шістнадцятковій системі числення - FF). Звичайно, довжина комірки для зберігання даних повинна бути більшою ніж один байт. Встановлено типові комірки, що складаються з базових:
В особливих випадках використовують типові комірки, що містять шістнадцять байт.
Правило запису слова в оперативну пам'ять:
Символ h у записі AFC9h означає, що це є шістнадцяткове представлення двійкового коду. Мікропроцесор при звертанні до комірки оперативної памўяті формує її адресу. Адресою типової комірки є адреса молодшого байта. На рис. 1 схематично показано розміщення слова AFC9h в базових комірках оперативної пам'яті.
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||