Будь-яку послідовність нулів і одиниць прийнято називати двійковим
кодом. У кожному конкретному випадку двійковий код має однозначну інтерпретацію.
В одному випадку він може розглядатися як число, а в іншому уявляти собою деяке
поняття, наприклад, символ алфавіту.
З метою стандартизації в комп'ютерах використовують стандартний код
для обміну інформацією ASCII ("аскі" код). Восьмибітний розширений
ASCII забезпечує уявлення 256 символів, включаючи символи для
національного алфавіту (28 = 256).
Вихідною одиницею інформації є біт, зберігання якого здійснюється
фізичним елементом, що може знаходитися в одному із двох стійких станів.
Сукупність декількох таких елементів створює комірку пам'яті. Комірка,
що містить вісім біт (вісім розрядів), є базовою і називається байтом.
|
Умовне
зображення байта й порядок нумерації його елементів:
|
|
7
|
6
|
5
|
4
|
3
|
2
|
1
|
0
|
Кількість біт у комірці пам'яті визначає її довжиною.
Оперативна пам'ять ЕОМ представляє собою сукупність базових комірок, кожна з
яких має свій порядковий номер, починаючи з нуля. Кількість базових комірок оперативної пам'яті
прийнято робити кратним величині 1024 байта (1 Кбайт).
Якщо базовій комірці зберігаються цілі числа,
то у туди можна розмістити число не більше 255 (у
шістнадцятковій системі числення - FF). Звичайно, довжина комірки для
зберігання даних повинна бути більшою ніж один байт.
Встановлено типові комірки, що складаються з базових:
- слово - містить два байти;
- подвійне слово - містить чотири байти;
- четвірне слово - містить вісім байт.
В особливих випадках використовують типові комірки, що містять шістнадцять
байт.
Правило запису слова в оперативну пам'ять:
Слово займає дві комірки оперативної пам'яті. Молодший байт записується за
молодшою адресою, а старший байт за старшою адресою.
|
Приклад слова у
двійковій системі числення:
|
|
1010 1111
|
1100 1001
|
|
старший байт
|
молодший байт
|
|
Його
шістнадцяткове представлення має вигляд:
|
|
A F
|
C 9
|
|
старший байт
|
молодший байт
|
Символ h у записі AFC9h означає, що це є шістнадцяткове представлення
двійкового коду.
Мікропроцесор при звертанні до комірки оперативної памўяті формує її адресу.
Адресою типової комірки є адреса молодшого байта.
На рис. 1 схематично показано розміщення слова AFC9h в базових комірках
оперативної пам'яті.
|
Адреса комірки
|
Вміст комірки
|
|
0
|
...
|
|
...
|
...
|
|
A
|
C9
|
|
A+1
|
AF
|
|
...
|
...
|
|
Рисунок
1 |
