Об’єктно-реляційні СКБД поєднують у собі риси реляційної й об'єктної моделей. Їхнє виникнення породжене тим, що реляційні бази даних добре працюють із убудованими типами даних і набагато гірше - з користувальницькими, нестандартними. Коли з'являється новий важливий тип даних, доводиться або включати його підтримку в СКБД, або змушувати програміста самостійно управляти даними в додатку.

Не всяку інформацію має сенс інтерпретувати у вигляді ланцюжків символів або цифр. Уявимо собі музичну базу даних. Пісню, закодовану у вигляді аудіофайлу, можна помістити в текстове поле великого розміру, але як у такому випадку буде здійснюватися текстовий пошук?

Перебудова СКБД із метою включення в неї підтримки нового типу даних - не кращий вихід з положення. Замість цього об’єктно-реляційна СКБД дозволяє завантажувати код, призначений для обробки "нетипових" даних. Таким чином, база даних зберігає свою табличну структуру, але спосіб обробки деяких полів таблиць визначається ззовні, тобто програмістом.