logotip ua5.org
UA5.ORG

Методичні матеріали з інформатики
 
 
      Головна Зв'язок Статистика Закладки Пошук      
 
 
 
Розділи
 

Популярні публікації
 

Рекомендовані матеріали
 

Рекламні матеріали
 

 

Поняття системи числення
Основи програмування
     
     
 

Ми зазвичай ведемо рахунок десятками (10 одиниць утворює десятку, 10 десятків - сотню і т.д.), тобто ведемо рахунок у десятковій системі числення. Але існують і інші системи числення.

Під системою числення розуміють сукупність правил зображення чисел цифровими знаками.

Розрізняють позиційні й непозиційні системи числення.

В непозиційних системах числення вага кожного знака не залежить від його положення по відношенню до інших знаків у числі, кількість знаків не обмежена.
 
   
     
     
Переведення чисел із десяткової системи числення у будь-яку іншу
Основи програмування
     
     
 
Переведення цілого числа з десяткової системи числення у будь-яку іншу здійснюється шляхом послідовного ділення числа на основу нової системи числення. Ділення виконується до тих пір, поки остання частка не стане менше дільника. Отримані остачі від ділення, взяті у зворотному порядку, будуть значеннями розрядів числа в новій системі числення. Остання частка дає старшу цифру числа.
 
   
     
     
Переведення чисел із двійкової системи числення у вісімкову, із двійкової у шістнадцяткову і навпаки
Основи програмування
     
     
 

Для переведення двійкового числа у вісімкову систему числення потрібно розбити двійкове число на групи по три розряди (тріади) вправо й вліво від коми, доповнюючи крайні неповні тріади до повних нулями. Далі потрібно перевести кожну тріаду із двійкової системи числення у вісімкову.

Під час переведення вісімкового числа у двійкову систему кожна вісімкова цифра записується двійковою тріадою (див. табл. 1).

 
   
     
     
Організація оперативної пам'яті ЕОМ
Основи програмування
     
     
 

Будь-яку послідовність нулів і одиниць прийнято називати двійковим кодом. У кожному конкретному випадку двійковий код має однозначну інтерпретацію. В одному випадку він може розглядатися як число, а в іншому уявляти собою деяке поняття, наприклад, символ алфавіту.


З метою стандартизації в комп'ютерах використовують стандартний код для обміну інформацією ASCII ("аскі" код). Восьмибітний розширений ASCII забезпечує уявлення 256 символів, включаючи символи для національного алфавіту (28 = 256).

 
   
     
     
Модель
Основи програмування
     
     
 

Реальний фізичний об'єкт або процес, теоретична побудова, інформаційний образ властивостей досліджуваного об'єкта, процесу або явища.

Модель призначена для вивчення об'єкта шляхом його спрощення, вибору тих параметрів, які істотні.
 
   
     
     
Поняття помилки
Основи програмування
     
     
 
Розрізняють наступні помилки програмування: семантичні (значеннєві) і синтаксичні (коли порушені правила застосування конструкцій мови). Синтаксичні помилки добре перевіряються трансляторами мов високого рівня. Семантичні помилки дуже важко знайти. Для їхнього виявлення при програмуванні існує етап налагодження програми. Але й налагодження не гарантує безпомилковості роботи програми.
 
   
     
     
Проблемно-орієнтовані мови програмування
Основи програмування
     
     
 

Проблемно-орієнтована мова програмування це мова програмування, у якої сама побудова мови й/або структура даних відбиває особливості розроблювальних завдань.

Практично всі відомі універсальні мови програмування розроблялися як спеціалізовані, проблемно-орієнтовані.
 
   
     
     
Програма
Основи програмування
     
     
 

Програма це упорядкована сукупність вказівок деякій обчислювальній системі, у результаті виконання якої виходить необхідний результат.

 У той же час програма - це формалізований запис алгоритму конкретною мовою програмування.
 
   
     
     
Програмування
Основи програмування
     
     
 

Програмування це теоретична й практична діяльність по створенню програмного забезпечення.

Теоретичні питання програмування стосуються розробки нових мов програмування, розробки способів доказів правильності програм, мінімізації складності та ін.
 
   
     
     
Мова програмування Пролог
Основи програмування
     
     
 

Пролог це мова програмування високого рівня декларативного типу, заснований на використанні логічних побудов для написання програм.

Якщо в традиційних мовах програмування (Фортран, Паскаль та ін.) програма намагається відповістити на запитання: як розв'язати завдання?, то програма, написана на Пролозі, відповідає на запитання: що ви прагнете одержати від рішення даного завдання?
 
   
     
     
Процедурно-орієнтовані мови програмування
Основи програмування
     
     
 

Процедурно-орієнтована мова програмування це мова програмування високого рівня, в основу якої покладений принцип дій: «що треба зробити, щоб розв'язати завдання».

Дії записуються й виконуються операторами. Набирається послідовність операторів, які необхідно виконати для одержання кінцевого результату. Така послідовність називається програмою.
 
   
     
     
СИ
Основи програмування
     
     
 

Універсальна мова програмування процедурного типу; успішно застосовується при рішенні самих різних завдань: планування, написання трансляторів, керування реальними об'єктами.     '

Мова ефективна, оскільки в ній сполучаються гідності мов високого й низького рівнів. Си — структурована мова програмування.
 
   
     
     
JAVA
Основи програмування
     
     
 

JAVA це об'єктно-орієнтована мова програмування, призначена для створення програмних продуктів: від операційних систем до мережних додатків.

У мережі Internet у технології WWW забезпечує прикладне програмування.
 
   
     
     
Бейсик
Основи програмування
     
     
 
Бейсик це універсальна процедурно-орієнтована мова програмування. Перша версія розроблена Томасом Курцем і Джоном Кемени в 1964 р. у Дартмутському коледжі (США). Своя назва мова одержала по перших буквах словосполучення Beginner's All-purpose Simbolic Instruction Code (BASIC) — універсальна мова символічного кодування для початківців.
 
   
     
     
Мова асемблера
Основи програмування
     
     
 

Мова асемблера це мова програмування низького рівня, у якій кожний оператор записаний у вигляді мнемонічного коду й відповідає машинній команді конкретного процесора.

Програма мовою асемблера транслюється асемблером у машинні коди. Вона виконується швидше, чим програми на мовах високого рівня й забезпечує програмістові прямий доступ до ресурсів комп'ютера.
 
   
     
     
Мова програмування
Основи програмування
     
     
 

Мова програмування це формальна мова, що забезпечує зручний опис конкретних проблем, формулюємих людиною й розв'язуваних за допомогою комп'ютера.

 Мовою програмування пишеться програма, що дозволяє при її виконанні комп'ютером (обчислювальною системою) одержати конкретні результати.
 
   
     
     
Компілятор
Основи програмування
     
     
 

Компілятор це програма, що виконує компіляцію.

Компілятор створює виконуваний файл із програми, написаної мовою програмування високого рівня. Недолік компілятора — неможливість під час програмування перевірити роботу окремої команди.
 
   
     
     
Лісп
Основи програмування
     
     
 

Лісп це універсальна мова програмування високого рівня. Відноситься до декларативних мов функціонального типу.

Призначений для обробки символьних даних; дозволяє формулювати та зберігати ідіоми (нерозкладні комбінації слів, що розуміються в переносному значенні), властиві завданням штучного інтелекту.
 
   
     
     
Поняття алгоритму
Основи програмування
     
     
 
Кожна людина в повсякденному житті, під час навчання або на роботі вирішує величезну кількість завдань самої різної складності. Деякі із цих завдань настільки прості й звичні, що ми вирішуємо їх не замислюючись, автоматично, і навіть не вважаємо завданнями. До них можна віднести такі завдання, як «Купити хліб», «Зібратися в школу», «Закрити двері на ключ» та ін. Інші ж завдання, навпаки, такі важкі, що вимагають тривалих міркувань і зусиль для пошуку рішення й досягнення поставленої мети. Наприклад, рішення завдань «Написати контрольну роботу на 5» або «Вільно розмовляти іноземною мовою» вимагають виконання набагато більшої кількості складних дій, ніж рішення завдання «Купити морозиво». При цьому рішення навіть найпростішого завдання звичайно здійснюється за кілька послідовних кроків.
 
   
     
     
Типи алгоритмів
Основи програмування
     
     
 

В алгоритмах команди записуються один за одним у певному порядку. Виконуються вони не обов'язково в записаній послідовності: залежно від порядку виконання команд можна виділити три типи алгоритмів:

  лінійні алгоритми;

   алгоритми з розгалуженнями;

   алгоритми з повтореннями.
 
   
     
     
Алгоритм «Ханойська вежа»
Основи програмування
     
     
 
Одна із прадавніх легенд говорить: «У непрохідних джунглях недалеко від міста Ханоя є храм бога Брами. У ньому перебуває бронзова плита із трьома алмазними стрижнями. На один зі стрижнів бог при створенні миру нанизав 64 диски різних діаметрів із чистого золота. Найбільший диск лежить на бронзовій плиті, а інші утворюють піраміду, що зужується догори. Це вежа Брами. Працюючи день і ніч, жерці храму переносять диски з одного стрижня на інший, дотримуючись законів Брами:
 
   
     
     
Принципи роботи вкладених циклів
Основи програмування, Програмування мовою Pascal
     
     
 
При написанні коду програми існує можливість помістити в тіло існуючого циклу ще один цикл. Поміщений цикл називається вкладеним циклом. Цикл, в який було вкладено інший, називається зовнішнім циклом, таким чином, вкладений цикл в тіло іншого буде називатися внутрішнім. Насправді кількість вкладених циклів необмежена. При потребі ми можемо створювати велику кількість циклів в тілах зовнішніх та внутрішніх циклів.
 
   
     
     
Алгоритм
Основи програмування
     
     
 

Алгоритм це заздалегідь визначена точна послідовність дій, яка задає дискретний (покроковий) процес, що починається певним чином й приводить до отримання результату за кінцеве число кроків. Також, алгоритм може бути визначеним, як задана послідовність кроків, виконання якої гарантовано призведе до отримання очікуваного результату.

Застосування алгоритмів можна зустріти в усіх сферах життєдіяльності людини, від кулінарних рецептів до опису складних технологічних процесів. Опис деякого процесу у вигляді алгоритму дозволяє виконати або вивчити цей процес людині, яка раніше не мала про нього ніякої уяви.

 
   
     
     
Інтерпретатор
Основи програмування
     
     
 
Інтерпретатор, на відміну від компілятора, бере рядок програми, аналізує і виконує, і тільки потім переходить до іншого рядку програми. Цікаво те, що зустрівши один і той же оператор, інтерпретатор виконає його по новій. Отже, відразу видно мінус такого виконання інтерпретації - якщо в програмі буде потрібно велике виконання операцій обчислення, то це займе порівняно велику кількість часу.
 
   
     
     
Алгоритми пошуку
Основи програмування
     
     
 

При роботі з інформацією дуже важливим є пошук. Пошук - процес знаходження у множині даних якоїсь інформації. Зазвичай у даних містяться ключі. Ключ пошуку – це поле запису, використовуючи значення якого, відбувається пошук. Їх використовують щоб розрізняти записи. Загальна мета пошуку – знайти усі збіги записів з певним значенням ключа.

Пошук є однією з найчастіше використовуваних операцій у програмуванні. Взагалі, різноманітних видів пошуку дуже багато і вони розрізняються між собою способом організації даних. Але у кожному алгоритмі пошуку є свої  переваги і недоліки.

 
   
     
     
Структурне програмування
Основи програмування
     
     
 

Структурне програмування це методологія й технологія розробки серйозних програмних комплексів, заснована на наступних принципах:

- програмування повинне здійснюватися зверху-униз;

- увесь проект повинен бути розбитий на модулі з одним входом і одним виходом (оптимальний розмір модуля — кількість рядків на екрані дисплея);

- логіка алгоритму й програми повинна допускати тільки три основні структури: послідовне виконання, розгалуження й повторення. Неприпустимий оператор передачі керування в будь-яку крапку програми;

- при розробці документація повинна створюватися одночасно із програмуванням, у вигляді коментарів до програми.

Ціль структурного програмування — підвищення надійності програм, забезпечення супроводу й модифікації, полегшення й прискорення розробки.

Ідеї структурного програмування з'явилися на початку 700х рр. XX в. у компанії IBM, у їхній розробці брали участь відомі вчені Є. Дейкстра, X. Милі, Є. Батіг, С. Хоор.
 
   
     
     
Алгоритми та їх властивості
Основи програмування
     
     
 

Алгоритм – це система правил для здійснення операції дискретності. Вона  повинна досягати встановленої мети за скінченний період часу. Також це набір інструкцій, які визначають порядок дій виконання та результат задачі за скінченну кількість дій. Для представлення алгоритмів частіше за все користуються блок-схемами.

Алгоритм, який розробленій для комп’ютерної програми є списком конкретизованих інструкцій, які реалізують процес обчислення. Цей процес розпочинаючи з початкового стану, відбувається через здійснення логічних станів, та закінчується кінцевим станом. Перетворення алгоритму з початкового до кінцевого стану не завжди детермінований — інколи алгоритми  мають елементи випадковості.

 
   
     
     
Типізація даних
Основи програмування
     
     
 

Типізація даних це класифікація даних по області їх значення й операціям, у яких вони беруть участь.

Дані представляються в системах, їх обробних, у вигляді змінних і констант, а також їх комбінацій у вигляді виражень і функцій. Типізація даних установлює клас, до якого ставляться змінні й константи й, відповідно, вираження й функції.

Визначення типів даних у мовах програмування проводиться для зменшення помилок при програмуванні й мінімізації необхідної пам'яті.

Типи даних бувають прості й складові (складні). До простих ставляться, наприклад, цілі, дійсні числа; до складових — масиви, файли. У деяких мовах можливе визначення типу даних користувачем.
 
   
     
     

 
 
 
Яндекс.Метрика
 

 
     
  Copyright © 2008-2016 UA5.org