Інформатика –
комплексна наукова й інженерна дисципліна, що вивчає всі аспекти проектування,
створення, оцінювання, функціонування комп’ютерних систем оброблення
інформації, її застосування і впливу на різні галузі соціальної практики. Можна
вважати, що інформатика виникла одночасно з першими спробами механізувати
й автоматизувати розумову діяльність людини. Тобто зародження інформатики
припадає на XVII століття, коли з`явилися перші механічні обчислювальні
машини. Подальший розвиток інформатики також визначався ступенем розвитку
інженерно-технічних можливостей людства. Отже, інформатика розвивається
паралельно з технікою зв`язку, технікою автоматичного регулювання й управління
(механічною, електромеханічною, електронною), технікою запам`ятовування,
зчитування і запису, реєстрації, перетворення, опрацювання й передачі
інформації.
Перші ефективні результати застосування інформатики
пов`язані з використанням ЕОМ для розрахунків з аеродинаміки, механіки, фізики.
Із розвитком електронно-обчислювальної техніки інформатика почала
застосовуватися в галузі економіки й управління виробництвом із метою пошуку
оптимальних рішень.
Сучасна
інформатика є результатом бурхливого розвитку науки й техніки за останні
десятиліття, розвиваючись у двох напрямках: науковому і прикладному. Наукова
інформатика вивчає структуру й загальні властивості наукової інформації, а
також закономірності всіх процесів наукової комунікації. Прикладна інформатика
займається: а) вивченням законів, методів і способів накопичення, обробки та
передачі інформації за допомогою ЕОМ та інших технічних засобів; б)
різноманітними аспектами застосування і розробки ЕОМ, зокрема програмним
забезпеченням ЕОМ, штучним інтелектом, архітектурою комп`ютерів та комп`ютерних
мереж тощо.
Термін “Informatique” запроваджено у Франції в середині 60-х років ХХ
століття, коли розпочалось широке використання обчислювальної техніки. Тоді в
англомовних країнах увійшов до вжитку термін “Computer Science” для позначення науки про перетворення інформації,
що ґрунтується на обчислювальній техніці. Тепер ці терміни є синонімами. Поява
інформатики зумовлена виникненням і поширенням нової (інформаційної) технології
збирання, оброблення і передачі інформації, пов’язаної з фіксацією даних на
машиних носіях.
Інформація – сукупність відомостей (даних), які сприймають із
навколишнього середовища (вхідна інформація), видають у навколишнє середовище
(вихідна інформація) або зберігають всередині певної системи. Інформація існує
у вигляді документів, креслень, рисунків, текстів, звукових і світлових
сигналів, енергетичних та нервових імпульсів. Термін “Information” латинню означає виклад, роз’яснення факту, події.
Економічна інформація – це сукупність відомостей економічного характеру,
які можна фіксувати, передавати, обробляти, зберігати і використовувати для
здійснення функцій управління. Економічна інформація включає відомості про
склад трудових, матеріальних та грошових ресурсів і про стан роботи об’єктів на
певний момент часу, відбиває діяльність підприємств та організацій за допомогою
натуральних, вартісних та інших показників.
У широкому сенсі слова, технологія – це спосіб освоєння людиною
матеріального світу за допомогою соціально-організованої діяльності, що включає
3 компоненти: інформаційну (наукові принципи), матеріальну (знаряддя праці),
соціальну (фахівці, які мають професійні навички). Ця тріада становить сутність
сучасного поняття технології.
Поняття інформаційні
технології (ІТ) з’явилось з виникненням інформаційного суспільства, основою
соціальної динаміки в якому є не традиційні матеріальні, а інформаційні
ресурси: знання, наука, організаційні чинники, творчість людей. Уперше поняття
і перспективи розвитку ІТ докладно розглянув академік Глушков В.М. Він трактував
її так:
Інформаційна технологія – це людинно-машинна технологія збирання, оброблення та передачі інформації.