Коаксіальний
кабель являє собою електричний кабель, що складається із центрального мідного
проводу й металевої оплітки (екрану), розділених між собою шаром діелектрика
(внутрішньої ізоляції) і поміщених у загальну зовнішню оболонку.
Коаксіальний кабель донедавна був дуже популярний, що пов'язане з його
високою перешкодозахищеністю (завдяки металевій оплітці), більше широкими, чим
у випадку кручений пари, смугами пропущення (понад 1Ггц), а також більшими
припустимими відстанями передачі (до кілометра ). До нього сутужніше механічно підключитися для
несанкціонованого прослуховування мережі, він дає також помітно менше
електромагнітних випромінювань зовні. Однак монтаж і ремонт коаксіального
кабелю істотно складніше, ніж крученої пари, а вартість його вище (він дорожче
приблизно в 1,5 - 3 рази). Складніше й установка рознімань на кінцях кабелю.
Зараз його застосовують рідше, ніж кручену пару. Стандарт EIA/TIA-568 містить у
собі тільки один тип коаксіального кабелю, застосовуваний у мережі Ethernet.
Основне застосування коаксіальний
кабель знаходить у мережах з топологією типу шина. При цьому на кінцях кабелю
обов'язково повинні встановлюватися термінатори для запобігання внутрішніх
відбиттів сигналу, причому один (і тільки один!) з термінаторів повинен бути
заземлений. Без заземлення металева оплітка не захищає мережу від зовнішніх
електромагнітних перешкод і не знижує випромінювання переданої по мережі
інформації в зовнішнє середовище. Але при заземленні оплітки у двох або більше
крапках з ладу може вийти не тільки мережне встаткування, але й комп'ютери,
підключені до мережі. Термінатори повинні бути обов'язково погоджені з кабелем,
необхідно, щоб їхній опір рівнявся хвильовому опору кабелю. Наприклад, якщо
використається 50-омний кабель, для нього підходять тільки 50-омні термінатори.
Рідше коаксіальні кабелі
застосовуються в мережах з топологією зірка (наприклад, пасивна зірка в мережі
Arcnet). У цьому випадку проблема узгодження істотно спрощується, тому що
зовнішніх термінаторів на вільних кінцях не потрібно.
Хвильовий опір кабелю вказується
в супровідній документації. Найчастіше в локальних мережах застосовуються
50-омні (RG-58, RG-11, RG-8) і 93-омні кабелі (RG-62). Розповсюджені в
телевізійній техніці 75-омные кабелі в локальних мережах не використовуються.
Марок коаксіального кабелю небагато. Він не вважається особливо перспективним.
Не випадково в мережі Fast Ethernet не передбачене застосування коаксіальних
кабелів. Однак у багатьох випадках класична шинна топологія (а не пасивна зірка)
дуже зручна. Вона не вимагає застосування додаткових пристроїв -
концентраторів.
Існує два основних типи
коаксіального кабелю:
- тонкий (thin) кабель, що має діаметр близько
0,5 см, більш гнучкий;
- товстий (thick) кабель, діаметром близько
1 см, значно більш
твердий. Він являє собою класичний варіант коаксіального кабелю, що уже
майже повністю витиснутий сучасним тонким кабелем.
Тонкий кабель використовується
для передачі на менші відстані, чим товстий, оскільки сигнал у ньому загасає
сильніше. Зате з тонким кабелем набагато зручніше працювати: його можна
оперативно прокласти до кожного комп'ютера, а товстий вимагає твердої фіксації
на стіні приміщення. Підключення до тонкого кабелю (за допомогою рознімань BNC
байонетного типу) простіше й не вимагає додаткового встаткування. А для
підключення до товстого кабелю треба використати спеціальні досить дорогі
пристрої, що проколюють його оболонки й установлюють контакт як із центральною
жилою, так і з екраном. Товстий кабель приблизно вдвічі дорожче, ніж тонкий,
тому тонкий кабель застосовується набагато частіше.
Як й у випадку кручених пар,
важливим параметром коаксіального кабелю є тип його зовнішньої оболонки. Точно
так само в цьому випадку застосовуються як non-plenum (PVC), так й plenum
кабелі. Природно, тефлоновий кабель дорожче полівінілхлоридного. Звичайно тип
оболонки можна відрізнити за фарбуванням (наприклад, для PVC кабелю фірма
Belden використає жовті кольори, а для тефлонового - жовтогарячий).
Типові величини затримки
поширення сигналу в коаксіальному кабелі становлять для тонкого кабелю близько
5 нс/м, а для товстого - близько 4,5 нс/м.
Існують варіанти коаксіального
кабелю з подвійним екраном (один екран розташований усередині іншого й
відділений від нього додатковим шаром ізоляції). Такі кабелі мають кращу
перешкодозахищеність і захист від прослуховування, але вони небагато дорожче
звичайних.
У цей час уважається, що коаксіальний кабель застарів, у більшості
випадків його цілком може замінити кручена пари або оптоволоконний кабель. І
нові стандарти на кабельні системи вже не включають його в перелік типів
кабелів.