Топологія шина

Топологія шина (або, як її ще називають, загальна шина) самою своєю структурою припускає ідентичність мережного встаткування комп’ютерів, а також рівноправність всіх абонентів по доступу до мережі. Комп’ютери в шині можуть передавати інформацію тільки по черзі, тому що лінія зв’язку в цьому випадку єдина. Якщо кілька комп’ютерів будуть передавати інформацію одночасно, вона спотвориться в результаті накладення (конфлікту, колізії). У шині завжди реалізується режим так називаного напівдуплексного (half duplex) обміну (в обох напрямках, але по черзі, а не одночасно).

У топології шина відсутній явно виражений центральний абонент, через який передається вся інформація, це збільшує її надійність (адже при відмові центра перестає функціонувати вся керована їм система). Додавання нових абонентів у шину досить просто й зазвичай можливо навіть під час роботи мережі. У більшості випадків при використанні шини потрібна мінімальна кількість сполучного кабелю в порівнянні з іншими топологіями.

Оскільки центральний абонент відсутній, розв’язання можливих конфліктів у цьому випадку лягає на мережне встаткування кожного окремого абонента. У зв’язку із цим мережна апаратура при топології шина складніша, ніж при інших топологіях. Проте через широке поширення мереж з топологією шина (насамперед найбільш популярної мережі Ethernet) вартість мережного встаткування не занадто висока.

Важлива перевага шини полягає в тому, що при відмові будь-якого з комп’ютерів мережі, справні машини зможуть нормально продовжувати обмін.

Здавалося б, при обриві кабелю виходять дві цілком працездатні шини. Однак треба враховувати, що через особливості поширення електричних сигналів по довгих лініях зв’язку необхідно передбачати включення на кінцях шини спеціальних пристроїв – термінаторів. Без включення термінаторів сигнал відбивається від кінця лінії й спотворюється так, що зв’язок по мережі стає неможливим. У випадку розриву або ушкодження кабелю порушується узгодження лінії зв’язку, і припиняється обмін навіть між тими комп’ютерами, які залишилися з’єднаними між собою. Коротке замикання в будь-якій точці кабелю шини виводить із ладу всю мережу.

Відмова мережного устаткування будь-якого абонента в шині може вивести з ладу всю мережу. До того ж таку відмову досить важко локалізувати, оскільки всі абоненти включені паралельно, і зрозуміти, який з них вийшов з ладу, неможливо.

При проходженні по лінії зв’язку мережі з топологією шина інформаційні сигнали послабляються й ніяк не відновлюються, що накладає жорсткі обмеження на сумарну довжину ліній зв’язку. Причому кожен абонент може одержувати з мережі сигнали різного рівня залежно від відстані до абонента-передавача. Це висуває додаткові вимоги до прийомних вузлів мережного устаткування.

Якщо прийняти, що сигнал у кабелі мережі послабляється до гранично припустимого рівня на довжині Lпр, то повна довжина шини не може перевищувати величини Lпр. У цьому сенсі шина забезпечує найменшу довжину в порівнянні з іншими базовими топологіями.

Для збільшення довжини мережі з топологією шина часто використають кілька сегментів (частин мережі, кожний з яких являє собою шину), з’єднаних між собою за допомогою спеціальних підсилювачів і відтворювачів сигналів — репітерів або повторювачів. Однак таке нарощування довжини мережі не може тривати нескінченно. Обмеження на довжину пов’язані з кінцевою швидкістю поширення сигналів по лініях зв’язку.
Попередня стаття
Наступна стаття