Кеш-пам’ять
це пам'ять для тимчасового зберігання даних, проміжна між
різними типами пам'яті. Використовується для підвищення ефективності роботи комп'ютера.
Кеш-пам'ять між
оперативною пам'яттю й твердим магнітним диском буває двох типів:
апаратна й програмна.
Апаратна
кеш-пам'ять звичайно використовується в мережних серверах у дискових адаптерах
(контролерах) і являє собою напівпровідникову, енергозалежну, дуже
швидкодіючу пам'ять.
Програмна
кеш-пам'ять частина оперативної пам'яті — звичайно використовується в
настільних системах для підвищення ефективності роботи із зовнішньою
пам'яттю.
Принцип роботи
наступний: при звертанні до дискової пам'яті контролер кеш-пам'яті копіює
зажадані дані у свою пам'ять, крім цих даних копіюються ( відповідно до
закладеного алгоритму керування) і найближчі або зв'язані дані. Тому при
наступному запиті до дискової пам'яті процесор спочатку переглядає
кеш-пам'ять і, якщо потрібних даних там не знаходить, тільки тоді звертається
до основної пам'яті.
Є відомості, що
використання програмної кеш-пам'яті обсягом 2 Мбайт на однокористувацькому
настільному ПК підвищує швидкодія диска в 4 рази.
Кеш-пам'ять
також вбудовують у процесор. Наприклад, у процесорі Pentium кеш-пам'ять
становить 16 Кбайт: 8 Кбайт для даних, 8 Кбайт для коду. У процесорі Pentium
II кеш-пам'ять другого рівня має ємність 512 Кбайт.
Від англ. cache — таємний склад.