Кеш-пам’ять

Кеш-пам’ять це пам’ять для тимчасового зберігання даних, проміжна між різними типами пам’яті. Використовується для підвищення ефективності роботи комп’ютера.

Кеш-пам’ять між оперативною пам’яттю й твердим магнітним диском буває двох типів: апаратна й програмна.

Апаратна кеш-пам’ять звичайно використовується в мережних серверах у дискових адаптерах (контролерах) і являє собою напівпровідникову, енергозалежну, дуже швидкодіючу пам’ять.

Програмна кеш-пам’ять частина оперативної пам’яті — звичайно використовується в настільних системах для підвищення ефективності роботи із зовнішньою пам’яттю.

Принцип роботи наступний: при звертанні до дискової пам’яті контролер кеш-пам’яті копіює зажадані дані у свою пам’ять, крім цих даних копіюються ( відповідно до закладеного алгоритму керування) і найближчі або зв’язані дані. Тому при наступному запиті до дискової пам’яті процесор спочатку переглядає кеш-пам’ять і, якщо потрібних даних там не знаходить, тільки тоді звертається до основної пам’яті.

Є відомості, що використання програмної кеш-пам’яті обсягом 2 Мбайт на однокористувацькому настільному ПК підвищує швидкодія диска в 4 рази.

Кеш-пам’ять також вбудовують у процесор. Наприклад, у процесорі Pentium кеш-пам’ять становить 16 Кбайт: 8 Кбайт для даних, 8 Кбайт для коду. У процесорі Pentium II кеш-пам’ять другого рівня має ємність 512 Кбайт.

Від англ. cache — таємний склад.