Накопичувач на твердому магнітному диску це пристрій для запису/читання даних на
жорсткому диску.
Назва не
відповідає дійсності, тому що в пристрої є кілька металевих дисків на одній
осі. Диски покриті спеціальним магніточутливим составом.
На кожний диск
доводиться дві (на кожну сторону) головки читання/запису.
Є два двигуни,
один з яких обертає диски (3600-7200 про./мін.), другий переміщає головки по треках
( останнім часом замість двигуна ставлять електромагніт). І двигуни, і
головки, і диски поміщені в металевий герметичний корпус. За рахунок
герметичності й сталості дисків досягається висока щільність запису, і, отже,
можливість зберігати більші обсяги даних ( від 40 Мбайт до 40 Гбайт).
Для забезпечення захисту даних існують деякі
типи НТМД, які знімаються й можуть бути замінені на подібні. Для зберігання
більших обсягів існують масиви дисків.
Накопичувач на твердому магнітному диску уперше
вбудований у персональний комп'ютер в 1983 р. фірмою IBM. Накопичувач на твердому магнітному диску
іноді називають дисководом, або вінчестером.