Мережеві бази даних

Мережева модель розширює ієрархічну модель, дозволяючи групувати зв’язки між записами в множини. З логічної точки зору зв’язок – це не сам запис. Зв’язки лише виражають відносини між записами. Як й в ієрархічній моделі, зв’язки ведуть від батьківського запису до дочірнього, але цього разу підтримується множинне спадкування.

Відповідно специфікації CODASYL, мережеваа модель підтримує DDL (Data Definition Language – мову визначення даних) і DML (Data Manipulation Language – мова обробки даних). Це спеціальні мови, призначені для визначення структури бази даних і складання запитів. Незважаючи на їхню наявність, програміст як і раніше повинен знати структуру бази даних.

У мережевій моделі допускаються відносини “багато хто до багатьох”, а записи не залежать друг від друга. При видаленні запису віддаляються й всі її зв’язки, але не самі зв’язані записи.

У мережевій моделі потрібно, щоб зв’язки встановлювалися між існуючими записами щоб уникнути дублювання й перекручування цілісності. Дані можна ізолювати у відповідних таблицях і зв’язати із записами в інших таблицях.

Програмістові не потрібно піклуватися про те, як організується фізичне зберігання даних на диску. Це послабляє залежність додатків і даних. Але в мережній моделі потрібно, щоб програміст пам’ятав структуру даних при формуванні запитів.

Оптимальну структуру бази даних складно сформувати, а готову структуру важко міняти. Якщо вид таблиці перетерплює зміни, всі відносини з іншими таблицями повинні бути встановлені заново, щоб не порушилася цілісність даних. Складність подібного завдання приводить до того, що програмісти найчастіше скасовують деякі обмеження цілісності заради спрощення додатків.

Попередня стаття
Наступна стаття